wdkeeper: (Default)
Сьогодні - всесвітній день охорони довкілля, отже час нарешті написати про природу. Вже шість днів, як закінчився цьогорічний етап "Вікі любить Землю" в Україні, фото розібрано, оброблено та класифіковано, отже можна нарешті сказати про результати цьогорічного конкурсу. В міжнародному змаганні здивувала Македонія, вона зайняла перше місце за кількістю, оце так-так!!! Молодці! Останні два дні йшли у відриві в 500 фото від нас, а тільки пробило 0.00 01.06.2014 - пішли у відрив, і випередили нас на 600 знімків. Щастить їм, що у них північ настає годиною пізніше... У них перше місце (12693фото), у нас друге (12089), і це остаточний факт, нічого не вдієш :) З них трохи менше 300 знімків моїх. Вдалося відзняти 10 з 13 об'єктів у межах міста, а заміськими об'єктами займусь як буде вільний час, ачи наступного року. проти наших 13 в Дніпропетровську лише 7 об'єктів, проти наших 13, з них вдалося відзняти 5. Дуже багато цікавих місць по області, але їх реально відвідати лише на власному транспорті в багатоденному турне, інакше неможливо. Ну що-ж, транспорту нема, та й часи неспокійні щоб ночувати у посадці, тож маємо, що маємо. Знімків хороших безліч, викладати їх всі тут - просто нехтувати терпінням читача, отже, я після кожного об'єкту просто залишу відповідне посилання на галерею у Вікі. Ох і добряче часу їсть їх ручне створення...
Далі багато тексту та фотографії пам'яток природи Криворїжжя. Власне цю статтю я створив для місцевих сайтів новин, тому виклад інформації стислий та сухий.


Сьогодні - всесвітній день охорони довкілля, і з цієї нагоди варто сказати кілька слів про екологію та природу нашого краю. Але сьогодні не будемо зупинятись на забруднення і та підприємствах, адже це мабуть ні для кого не секрет. Я хочу розповісти про пам'ятки природи Криворіжжя.
Ми живемо у дуже цікавому краю, де концентрація пам'яток природи найвища серед Дніпропетровської області. На території міста розташовано 13 пам'яток природи, а також ще 6 у передмісті та криворізькому районі. Частину з них мені вдалося відвідати цього травня, тож трохи розповім про них, та їх стан.

Криворізький ботанічний сад НАН України - найпівнічніша з пам'яток природи міста (знаходиться біля мікрорайону Даманський). Він є об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, а колекція рослин визнана національним надбанням. Завдячуючи невтомним співробітникам, для Криворіжжя це справді зразкова пам'ятка природи. Навесні він настільки красивий, що це неодмінно треба побачити. Парк продумано так гармонічно, що важко вибрати найкращий ракурс для знімку серед рівних. Мабуть завдячуючи цьому ботанічний сад досить популярний серед мешканців міста, незважаючи на віддаленість розташування та платний вхід. Тому якщо в спілкуванні з природою Ви цінуєте самотність, то варто його відвідати у будній день.
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Botanical_garden_in_Kryvyi_Rih
Координати: 48.148909, 33.576965


Трохи південніше, але також у тернівському районі розташована подвійна пам'ятка природи "Балка Червона Північна". Насправді Червона балка одна, а пам'ятка виявилася подвійною завдячуючи тому, що території до неї додавалися в два етапи. Отже, це ландшафтний заказник, частина якого має загально-державне значення, а частина - місцеве. Піклується нею Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міськради. Червона балка північна - це ціла система балок, мальовничі схили головної з них прикрашають скелі, а по дну тече струмок. Особливу довершеність краєвиду створюють руїни Червоного мосту Катерининської залізниці, у гирлі балки, який за деякими даними є пам'яткою архітектури міста. В охоронній зоні знайшла притулок степова рослинність, можна зустріти і червонокнижні види, наприклад все-ще зустрічаються ділянки ковилу. На жаль ПівнГЗК останні роки будує новий збагачувальний комплекс майже впритул до балки, що не може не відобразитись на її екосистемі. Але ще більшу загрозу для цього державного заказника являють відпочиваючі. Віднедавна опори Червоного мосту стали використовувати як базу для скелелазання та стрибків. Для цього в охоронній зоні обладнали зону відпочинку, де рослинність витоптали на порох, вирубали кущі, повністю заклали струмок автомобільними шинами щоб зручно ходити через нього, і тепер навіть в робочі дні там жарять шашлики великі групи нетверезих невідомих. Гірше того, вони під'їжджають прямо у балку на автомобілях, і відбувається все у частково організованій формі, тобто хтось на цьому робить гроші. Насправді на об'єктах природно-заповідного фонду заборонено проводить будь-яку господарчу діяльність, включаючи навіть вигул собак, не те що розпалення вогнищ, чи знищення рослинності. Цією діяльністю народу України було нанесено серйозних, і можливо непоправних збитків. Очевидно, що територія цього заказника загальнодержавного значення більше не охороняється навіть законом, так, пусті написи на табличках, а Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міськради нічого не робить щоб захищати природоохоронний об'єкт ввірений їм на піклування. Хоча, на жаль, те саме можна сказати про більшість природоохоронних об'єктів міста.
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Landscape_Reserve_Chervona_Balka_Pivnichna
Координати: 48.102516, 33.510404


Підемо південніше. Наступний об'єкт - геологічна пам'ятка природи "Виходи амфіболітів". Він знаходиться на крутому правому березі Саксагані, неподалік від шахти "Родіна", якраз між двома підвісними мостами. Амфіболіти - різновид гірської породи, причиною формування цієї пам'ятки став вихід цієї породи на денну поверхню. Піклування пам'яткою покладено на ВАТ «Південний ГЗК». Знає про цю пам'ятку небагато хто, адже інформаційні таблички з неї давно зрізали. Це також популярне місце відпочинку, та на щастя тут нічого потребуючого захисту не живе та не росте, а скелям зашкодити важко. Саксагань тут закладає петлю, і її правий берег дуже крутий, досить важкодоступний для обстеження та вельми засмічений (раніше жителі приватного сектору, що підходить майже впритул до схилу, скидали на схил сміття, але здається вже перестали). Очевидно що Південний ГЗК також повністю забув, що зобов'язувався піклуватись цією пам'яткою природи. Самих скель небагато, і вони невеличкі, тож мальовничого краєвиду, як наприклад на "Скелях МОДРу", чи на Деконському куті тут немає. Але пейзажі з участю шахти "Родіна", чи без неї, все одно красиві.
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Vyhody_Amfibolitiv
Координати: 47.957973, 33.418522


Ще трошки південніше, неподалік шахти "Східна" розташована дуже цікава пам'ятка, гордість нашого краю - груша якій понад 200 років! Якщо точно, то 225, вона тільки трішечки молодша за місто. В середньому груші ростуть до 80 років, але у нашому місті є аж три віковічних довгожительки. Ця груша щороку цвіте і плодоносить. Виглядає здоровою та чепурною, і дасть Бог, буде радувати нас ще кількасот років. Груша росте на приватному городі, тому територія навколо неї доглянута та чиста. Її огорожено, а також поряд встановлено великий інформаційний стенд.
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Derevo_kulturnoi_grushi
Координати: 47.945362, 33.406323


В п'ятнадцяти хвилинах пішого ходу від груші є ще одна пам'ятка - аспидні сланці. Це великі скельні виходи, що формують правий берег осушеного нині русла Саксагані, Деконського кута, що між шахтами "Північна" та "Артем-1". Склі дуже мальовничі і досить великі у дальній частині, можуть сперечатися зі "Скелями МОДРу". Це дуже визначні для історії нашого міста скелі. В принципі, з них почалася гірнича слава нашого міста. Першими гірничими розробками на території криворіжжя (в сучасній історії) були не залізорудні. Спочатку Олександр Поль організував покровські сланцеві ломки, непримітні залишки яких ще можна знайти в охоронній зоні цієї пам'ятки. А вже потім була знайдена залізна руда. Сланець - це пласкі камені, відностно тонкі та великі за площею, а аспидним його називають за чорний колір. В ті часи сланець широко використовували в будівництві, наприклад як крівлю, а давні кам'яні огорожі зі сланцю і досі можна бачити у приватному секторі неподалік. На території пам'ятки є одна незвичайна цікавинка - давня штольня сланцевої ломки, якій понад сто років, це остання серед відкритих штолен в томі місці. Так як пам'ятка відносно важкодоступна та неприваблива для відвідувачів, то сміття від туристів тут відносно небагато, і в вільно росте степова рослинність, та живуть тварини. За офіційними даними пам'яткою піклується КДГМК «Криворіжсталь», тож мабуть обов'язок перейшов до правонаслідувача, так це, чи ні, але пам'яткою, як і більшістю, ніхто не займається. Проблем у цієї пам'ятки природи кілька: Так як русло Саксагані осушено, то там росте багато очерету, і його раз на кілька років випалюють, створюючи велику пожежу, і завдаючи значної шкоди рослинному та тваринному населенню пам'ятки. Це особливо небезпечно тому що через русло проходить газопровід, який в такому випадку опиняється безпосередньо у відкритому полум'ї. Інша біда - вивіз сміття з приватного сектору. Жителі не переживають і створили стихійне звалище безпосередньо у сухому руслі, та скидають сміття і окрім цього звалища де хто може, тому русло, а також береги біля домівок досить засмічені. Ще одна проблема - самозахоплення. Дійшло до того, що паркан з колючим дротом стоїть вже у кількох метрах від природоохоронної таблички на вершечку скелі. Прохід до пам'ятки ускладнено тим, що городи сходять прямо в очерет осушеного русла, і величенькі собаки зовсім не раді випадковим гостям з фотоапаратами. Але місцевість фантастично мальовнича, і відвідати її варто.
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Aspydni_slantsi
Координати: 47.94174, 33.393867



Перейдемо до крайньої східної частини міста, щоб відвідати міський дендропарк, що біля авіамістечка. Це також пам'ятка природи, філіал ботанічного саду, яким піклується "Криворізький держлісгосп", Дзержинське лісництво. Фактично це ліс, що колись складався з продуманих ділянок штучних насаджень як звичних, так і досить екзотичних дерев. Зараз дендропарк дуже заріс, і без складнощів можна пересуватись тільки кількома стежинами, що мабуть колись були алеями. З одного боку це добре, адже менше відпочиваючих - менше шкоди довкіллю. Помітно, що не дуже давно сміття прибирали, є велика купа на одному з перехресть, яку вінчає частина таблички з проханням не смітити. Територія не дуже засмічена, але і від чистоти далека, багато слідів вогнищ, у тому числі і під ялинами у глиці. Дуже здивувало, що на території дендропарку, що має статус ботанічного саду, місцеві жителі садять городи (хоча далі степу скільки завгодно). Печальне видовище складають мертві зони беріз, які швидше за все знищила хвороба, чи паразити, це камінь у город лісництва. Але не зважаючи на всі ці біди, тут дуже красиво на світанку.
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Kryvyi_Rih_arboretum
Координати: 47.882247, 33.499932


Наступний об'єкт - старовинна груша на Карнаватці. Ця груша ще старша, їй понад 300 років, вона була тут задовго до міста, лишень козаки в степу бачили її молодість. Доступ до пам'ятки обмежений, вона знаходиться (так було скільки стоїть місто) на території приватної садиби, і здається, її не видно з дороги. На жаль її я не відвідав.
Координати: 47.925011, 33.350225

Можливо небагато хто знає, але парк імені газети Правда також являється пам'яткою природи. Він має статус дендрологічного парку. На жаль про це не згадала міська влада, коли вирізала столітні дерева при оновленні парку торік. Це було зовсім не обов'язково, адже так? Серед десятків їх було лише одне-два аварійних. Назад не повернеш, маємо те, що маємо, а також маємо надію, що нові насадження колись стануть могутніми велетнями. А також, що ґданцівська частина парку розділить чистоту та красу центральної, але без значних втрат.
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Park_Pravdy
Координати: 47.897427, 33.33194



Зовсім неподалік, на південь від парку Правди розкинулася найвідоміша пам'ятка, візитівка міста - Скелі МОДРу. Вона загальновідома серед жителів міста, тому про неї тільки кілька слів. Це геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Мальовничі скелясті масиви вздовж Інгульця. Вони восновному розташовані по правому берегу, але одна, найбільша скеля "Орлине гніздо", остання в ланцюжку - по лівому. Скелі складаються з залізисто-кварцитових сланців, та можуть мати значну висоту та протяжність. А внизу під урвищем тече Інгулець. Тут є джерело з чистою, гірко-солоною на смак водою. Мало хто знає, але до цієї пам'ятки природи відносяться також скельні оголення вздовж вулиці Модрівська, що неподалік від кільця трамваю, а також оголення скель над затопленим Пастуховським кар'єром, та біля його початку. Основна проблема Скель МОДРу, та і всього району МОДРу - самозахоплення території. З роками, невідомо якими неправдами зведені будівлі виникають все ближче до скель, а самі скелі місцями розбирають на будматеріали, ну і звичайно скидають туди побутове сміття. Хоча в принципі, по рівню засміченості Скелі МОДРу можна назвати відносно чистими, адже сміття накопичується на стихійних звалищах у вибалках та неподалік межі приватного сектору, тоді як самі скелі над річкою від цього не так страждають. Піклуватися Скелями МОДРу має Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міськради.
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Rocks_of_MODR
Координати: 47.893845, 33.307629


Продовжимо рух на південь, наша наступна зупинка - оголення аркозових пісковиків, що на лівому березі Інгульця між Матроьнівкою та мікрорайоном ПівдГЗК. Геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Це схил лівого берегу Інгульця, покритий різноманітньою степовою рослинністю, що закінчується скелястими урвищами, висотою до 20 метрів. Весь берег тут - суцільна пісковикова скеля, на осипах з крихкого пісковику закріпився ґрунт, та виріс яскравий килим степових трав та квітів. Є декілька стрімких красивих скель, що обриваються у річку. Пісковики - досить крихкий матеріал, і в щілинах між скелями сформувалися мінігроти та каньйони. Скельний масив досить компактний, і з нього відкривається чудовий краєвид вздовж Інгульця на відвали. Піклується пам'яткою ВАТ «Південний ГЗК». Таки піклується, хоча певно не чистотою, але такої кількості інформаційних табличок я не зустрічав більше ніде. Засміченість помірна. прибрати було б не дуже складно, хоча це місце постійного відпочинку тутешніх жителів. Проблема пам'ятки - погреби, що насуваються на її територію. Копаються все нові, уже на території, прямо поряд з природоохоронними табличками.
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Vyhody_Arkozovyh_piskovykiv
Координати: 47.837502, 33.336929


Далі вздовж Інгульця є ще кілька пам'яток природи. Найближча - пісковикова скеля, неподалік залізничного мосту, та електропідстанції ПівдГЗК. До складу пам'ятки входять пісковикові скельні оголення на лівому березі Інгульця, а також, власне, сама скеля. Це живописна формація ніби з гігантських пісковикових блоків. На жаль доступ до неї обмежено, так як щоб її відвідати і відзняти треба небагато, але іти по території ПівдГЗК. Дякую охороні за розуміння та надану можливість.
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Piskovykova_Skelia
Координати: 47.825618, 33.328443


Остання у нашому маршруті знайомства пам'ятка - "Скелеватські виходи". Це оголення гірських порід на лівому березі Інгульця, неподалік колишнього села Скелевате, на місці якого тепер розміщено виробничі потужності ПівдГЗК. Відвідати цю пам'ятку досить складно, треба або отримати дозвіл на прохід територією ПівдГЗК, або іти вздовж Інгульця від Рахманівки, тому на жаль цю пам'ятку я не відвідав.
Координати: 47.825848, 33.290441

Скажу також пару слів про пам'ятки природи у передмісті та криворізькому районі:

Є ще одна пам'ятка - "виходи аркозових пісковиків", але формально, за документами, вона на території Широківського району. На жаль немає точних даних, де саме вона знаходиться, але є підкріплена точка зору, що це скельне оголення на правому березі Інгульця, неподалік селища "Руднічне". Ця територія уже кілька десятиліть входить у склад Кривого Рогу, але чиновники не поспішають розбиратись, та виправляти помилки. Так виникають нічийні пам'ятки. Теоретично вона тут: 47.825877, 33.276944 Практично це ще треба довести.

"Візирка" - відомий на Інгульці ландшафтний заказник, створений на базі кількох відпрацьованих кар'єрів ІнГЗК. Нині кар'єри поступово заповнюються водою, утворюючи озера на зразок гірських. Також відновлюється степова рослинність, територію освоює тваринний світ.
Координати: 47.719579, 33.211155

"Саксагань" - недавно створений у селі Надєждівка дендропарк. Де Надєждівка відомо, а от про цей дендропарк - абсолютно нічого, в тому числі і місцезнаходження. А Надєждівка тут: 48.009018, 33.574948

"Виходи мігматиту" - скельні виходи на правому березі Інгульця між Лозуваткою та Чкалівкою. Їх знають всі, хто їздив на Кіровоград старою трасою через Лозуватку.
Координати: 48.057144, 33.269348

"Інгулецький степ" - ландшафтний заказник неподалік села Недайвода, на правому березі Інгульця, на межі Криворізького району та Кіровоградської області.
Координати: 48.158528, 33.354321

"Мігматитові скелі" - скельні виходи, що формують невеличкий водоспад, між селами Валове та Анастасівка.
Координати: 48.024778, 33.113737

Отже, криворіжжя таки багате на пам'ятки природи, і значна частина їх має загальнонаціональне значення, тобто являється визнаною цінністю українського народу.
Наголошую, всі перераховані об'єкти знаходяться під охороною закону. Але де ж охоронці...
Маю надію, що мою невеличку доповідь прочитають потрібні люди і можливо щось зроблять. Невже це знов громада, волонтери мають встати та наводити власноруч порядок на місцях, та ходити нагадувати охоронцям про їх обов'язки?

Фото зроблено у рамках фотоконкурсу "Вікі любить Землю", та розповсюджується за вільною ліцензією CC BY-SA 3.0
Головна сторінка фотоконкурсу: http://wikilovesearth.org.ua/

Profile

wdkeeper: (Default)
wdkeeper

August 2014

S M T W T F S
     1 2
3456789
10111213141516
17181920 2122 23
24252627282930
31      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 21st, 2017 01:45 pm
Powered by Dreamwidth Studios